Нормативно-правова база

Відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»  підприємці, представники громадських організацій та їх об’єднань,  можуть  реально впливати на процес прийняття рішень, що зачіпають їх права та законні інтереси.

Регуляторний акт-це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання.
Регуляторний орган – Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України …., орган місцевого самоврядування …
Принципи державної регуляторної політики:

  • доцільність – обґрунтована необхідність державного регулювання

господарських відносин з метою вирішення визначеної проблеми;

  • адекватність – відповідність форм та рівня державного регулювання

господарських відносин потребі у вирішенні визначеної проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятих альтернатив;

  • ефективність – забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного

акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат;

  • збалансованість – забезпечення у регуляторній діяльності балансу

інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави;

  • передбачуваність – послідовність регуляторної діяльності,

відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів;

  • прозорість та врахування громадської думки – відкритість для

фізичних та юридичних осіб, їх обєднань дій регуляторних органів на всіх етапах їхньої регуляторної діяльності.

Принцип державної регуляторної політики «прозорість та врахування громадської думки» означає відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов’язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями, обов’язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх обєднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Законодавче закріплення прав громадськості
Права громадськості закріплені в статті 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Громадяни, суб’єкти господарювання, їхні об’єднання  відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»  мають право тим чи іншим чином впливати на будь-який з етапів регуляторної процедури.

Участь у плануванні діяльності з підготовки проектів регуляторних актів
Статтею 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено право громадян, суб’єктів господарювання, їхніх об’єднань подавати регуляторному органу пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів або про необхідність їх перегляду. Регуляторні органи, в свою чергу, зобов’язані розглянути всі надані пропозиції, дати мотивовану відповідь і у разі згоди внести їх до плану підготовки проектів регуляторних актів.

Участь громадськості у розробці проекту регуляторного акта
Стаття 6 Закону надає право громадянам та суб’єктам господарювання брати участь у розробці проектів регуляторних актів та бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу.
Закон дозволяє громадянам та суб’єктам господарювання подавати до регуляторного органу альтернативніпроекти регуляторних актів та аналізів регуляторного впливу.

Форми діалогу між регуляторними органами та громадськістю
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»  передбачає дві форми діалогу між регуляторним органом і громадськістю:

  • письмову;
  • усну

Громадські обговорення
проекту регуляторного акта – це загальні збори значної частини громадськості (дієздатного повнолітнього населення віком від 18 років) для усного публічного обговорення питань, пов’язаних з проектом регуляторного акта / регуляторною діяльністю.

Проведення громадських обговорень має такі переваги:

  • забезпечує можливість участі великої частини громадськості у обговоренні питань, які пов’язані з регуляторною діяльністю (можливість зібрати «всіх разом в одному місці»);
  • надає можливість отримати коментарі та пропозиції від громадськості з питань дії проекту регуляторного акта, який ініціюється;
  • налагоджує співпрацю між владою та громадськістю;
  • сприяє формуванню прозорих стосунків та довіри між владою та громадськістю;
  • залучає громадськість до участі у державному управлінні;
  • забезпечує розробника регуляторного акта об’єктивною інформацією, що підвищує ефективність та збалансованість прийнятого рішення.

Результат проведення громадських обговорень:

  •  погодження громадою проекту регуляторного акта без внесення змін;
  • внесення змін до проекту регуляторного акта;
  • прийняття рішення про те, що регуляторний акт не варто приймати взагалі.

Формати громадських обговорень:

  • громадські слухання;
  • круглі столи;
  • конференції;
  • семінари;
  • форуми;
  • збори;
  • організація громадських приймалень тощо.

 

Оформлення результатів громадських обговорень
Обов’язковим документом будь-якого громадського обговорення, незалежно від форми його проведення, є протокол, який має містити інформацію про:

  • тему, час і місце проведення громадського обговорення;
  • кількість та склад учасників обговорення;
  • ініціатора та організатора обговорення;
  • теми і короткий зміст доповідей і виступів учасників обговорення;
  • пропозиції, висловлені в ході обговорення;
  • результати голосування у разі його проведення;
  • звернення та рекомендації учасників обговорення тощо.

 

Відстеження результативності
Стаття 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики
у сфері господарської діяльності» дає право приватним особам та їх об’єднанням бути залученими регуляторними органами до виконання заходів з відстеження результативності регуляторного акта, або громадськість може проводити такі заходи власними силами.